6 березня на це питання шукали відповіді журналісти та науковці на четвертому дискусійному клубі Центру вдосконалення економічної журналістики. Я мав честь модерувати подію. Медійники жалілися, що вплив ЗМІ незначний: для того, щоб реально впливати, редакції змушенні трансформуватися у NGO, наймати юристів, які «дожимають» розслідування до реального результату.
Науковці заходили здалеку – зазначали, що українські ЗМІ зараз не справляються з основною роллю медіа – не є адженда сеттерами, вони не створюють й не стимулюють дискусію про суспільно важливі речі. Я поганий модератор – маю позицію з питання, про яке дискутують. Й моя думка інша. ЗМІ в Україні дуже впливові й саме вони основні автори сьогоднішньої адженди. Не вірите? Поспілкуйтесь з людиною, яка дивиться теленовини кожен день.
Але, на превеликий жаль, майже всі великі ЗМІ не є самостійними й незалежними гравцями. За ними стоять бізнесмени, яких прийнято називати олігархами; політики, для яких політика – чистий бізнес; у найкращому випадку, просто політики, які хочуть влади; у найгіршому – російські гроші. Редакції так звикли діяти з «оглядкой на интересы» господарів, що вважають це незалежною редакційною політикою. Пошук та споживання якісної інформації в Україні – це навичка, яка за складністю близька до мистецтва. Треба знати, хто власник ЗМІ та яка у нього адженда, які друзі, родичі чи «таргани у голові» у головреда, й в решті-решт, який рівень компетенції у журналіста. Це дуже виснажлива справа. Ми намагаємося її трохи спростити.
Приємного читання та гарних вихідних!
Борис Давиденко,
головний редактор VoxUkraine |