July 2017 – As a first step towards securing the country’s long-term energy independence, Ukraine’s parliament has adopted draft legislation to improve energy efficiency.

On 8 June 2017, parliament adopted the Bill on Energy Efficiency Fund (No. 5598), followed by the Bill on the Energy Performance of Buildings (No. 4941-d) and the Bill on the Commercial Metering of Utility Services (No. 4901) adopted on 22 June 2017.

Around USD 3 billion, or 60% of the cost of Ukraine’s current energy imports, could be saved annually if Ukraine fully implements energy efficiency measures.

Energy Efficiency Fund

Currently, retail gas prices in Ukraine remain regulated, although starting from 2015 the price level has substantially increased, bringing to an end the complete distortion of the price mechanism that hampered energy efficiency efforts in the past. Prices for utilities have also skyrocketed, making it cumbersome for the majority of Ukrainians to pay their monthly utility bills.

In a previous attempt to tackle the problem, the Ukrainian government passed two initiatives. It launched a rather generous subsidy scheme and also introduced the “warm credits” program designed to support energy efficiency measures. Under the “warm credits” program the state reimburses between 20%­ – 35% of loan amounts to owners of private houses implementing energy efficiency measures, 40% of such loan costs to housing cooperatives, and up to 70% – to housing cooperatives with state-aided residents. Importantly, in 2016 the government spent 70 times more money on subsidies for public utilities than on its energy efficiency program.

It is expected that the “warm credits” program will remain in place as a parallel program for smaller projects, while the Energy Efficiency Fund to be established by the new bill will cover large-scale thermal modernisation projects. For these purposes, the Fund will accumulate funds from the state budget, donors and private investors. All contributions will be utilised exclusively for energy efficiency measures.

While it has been estimated that over the next 15 years Ukraine will need to invest approximately EUR 55.5 billion in the thermal modernisation of buildings, only UAH 800 million (around EUR 27 million) was budgeted for the financing of energy efficiency measures in 2017. It is evident that without the aid of foreign partners such as the World Bank, IFC, EBRD, USAID and GIZ – which have approved Ukraine’s initiative – progress in this area would be much slower.

In addition, the bill implements a mandatory energy audit as a precondition for the allocation of funds from the Energy Efficiency Fund for energy efficiency measures. Consequently, it is expected that at least 75,000 well-paid jobs will be created and that the state budget will receive up to UAH 10 billion (approx. EUR 340 million) in additional tax revenues each year.

Energy performance of buildings and metering of utility services

The Bill on the Energy Performance of Buildings seeks to harmonise Ukraine’s legislation with EU Directive 2010/31/EU and introduces a mechanism for obtaining an energy performance certificate for buildings, which will form part of the construction documentation. The validity of the certificate is ten years, as in most EU countries.

In addition, the bill establishes minimum requirements for the energy efficiency of buildings and provides a clear-cut list of objects for which energy efficiency certification is mandatory. This includes construction objects (both new, under reconstruction and full repair) with medium and significant impact on people' health and life pursuant to the Law of Ukraine on the Regulation of Urban Planning; state-owned buildings with a total heated area of over 250 square meters, often visited by citizens or hosting state and municipal bodies; and buildings that implement energy efficiency measures with support from the state.

Certain buildings are exempt from certification and compliance with the minimum requirements, namely: industrial and agricultural buildings; energy, transport, communication and defence objects and warehouses; private houses; buildings for worship and religious rites; cultural heritage objects; etc. The list of such buildings shall be determined by the Cabinet of Ministers of Ukraine.

The bill becomes effective in twelve months upon its signing by the President of Ukraine and promulgation. However, the implementation of some provisions of the bill, e.g., on mandatory certification of certain types of buildings and inspection of engineering systems modernised at the state's expense, is postponed until 1 July 2019.

To ensure the rational use of natural resources and facilitate transparent and beneficial relations between customers and service providers, parliament has also adopted the Bill on the Commercial Metering of Utility Services, which implements compulsory metering of heat supplies.

Consequently, there is only one bill, which still needs to be adopted for the Energy Efficiency Fund to start running at full capacity. This is the Utilities bill (No. 1581-d), which aims at fostering competition in the market and allows consumers to conclude transparent contracts directly with service providers. It is also important to fully monetise subsidies, i.e., instead of receiving a “discount” for payment of utility services, customers will receive cash as an incentive for savings.

These measures are aimed at fulfilling the objectives of the Energy Efficiency Action Plan adopted by Ukraine in 2015, according to which Ukraine’s overall national energy savings target constitutes 9% of total energy consumption (6.5 Mtoe) by 2020.

For more information, contact Olena Kuchynska, Counsel, at Olena.Kuchynska@kinstellar.com  or Mariana Antonovych, Associate, at Mariana.Antonovych@kinstellar.com, or visit our website.

Україна вживає заходів для підвищення енергоефективності

Липень 2017 року – Для забезпечення енергетичної безпеки України у довгостроковій перспективі Верховна Рада України прийняла низку законопроектів, спрямованих на підвищення рівня енергоефективності.

8 червня 2017 року Верховна Рада України прийняла проект закону «Про Фонд енергоефективності» (№ 5598), а 22 червня 2017 року – також проекти законів «Про енергетичну ефективність будівель» (№ 4941-д) та «Про комерційний облік комунальних послуг» (№ 4901).

У разі повної імплементації відповідних заходів Україна зможе заощаджувати близько 3 мільярдів доларів щорічно, зменшивши імпорт енергетичних ресурсів на 60 відсотків.

Фонд енергоефективності

Хоча роздрібні ціни на газ для населення досі регулюються державою, починаючи з 2015 року, їх було значно підвищено. Це, в свою чергу, поклало край повному викривленню ціноутворення, яке перешкоджало введенню заходів з енергоефективності в минулому. Ціни на комунальні послуги також суттєво підвищились, перетворивши плату за відповідні послуги на тягар для більшості українців. 

У відповідь на це уряд розробив дві ініціативи. По-перше, було введено програму субсидіювання для соціально незахищених категорій населення. По-друге, розроблено програму «теплих кредитів» з метою стимулювання заходів з енергоефективності. Відповідно до програми «теплих кредитів», держава відшкодовує 20%­–35% суми кредиту фізичним особам – власникам житлових будинків, 40% – для ОСББ/ЖБК та до 70% – якщо в складі ОСББ є родини-отримувачі субсидії. Важливо зазначити, що в 2016 році на виплату субсидій за використання житлово-комунальних послуг уряд витратив у 70 разів більше коштів, ніж на імплементацію заходів з енергоефективності.

Очікується, що програма «теплих кредитів» залишиться для невеликих проектів, у той час як Фонд енергоефективності, який буде створено відповідно до нового законопроекту, фінансуватиме комплексні енергомодернізаційні заходи.

З цією метою Фонд залучатиме кошти державного бюджету, міжнародних донорів та приватних інвесторів. Залучені кошти використовуватимуться виключно для імплементації заходів з енергоефективності.

За оцінками експертів, протягом наступних 15 років Україна потребуватиме близько 55,5 мільярдів євро інвестицій для енергоефективної модернізації будівель, при цьому у 2017 році лише 800 мільйонів гривень (близько 27 мільйонів євро) було виділено в бюджеті на фінансування заходів у сфері енергоефективності. Очевидно, що без допомоги міжнародних партнерів, таких як Світовий Банк, МФК, ЄБРР, USAID та GIZ – які підтримали українську ініціативу – прогрес у цій сфері буде повільним.

Окрім того, проект закону запроваджує процедуру обов’язкового енергетичного аудиту як передумови для виділення коштів з Фонду енергоефективності на вжиття відповідних заходів. Очікується, що внаслідок імплементації закону буде створено більше 75 000 високооплачуваних робочих місць, а державний бюджет отримає до 10 мільярдів гривень (близько 340 мільйонів євро) додаткових податкових надходжень на рік.

Енергоефективність будівель та облік комунальних послуг

Проект закону «Про енергетичну ефективність будівель» гармонізує законодавство України з положеннями Директиви 2010/31/ЄС та впроваджує механізм отримання енергетичного сертифікату будівлі, який є складовою частиною проектної документації на будівництво. Строк дії енергетичного сертифіката будівлі становить 10 років, як і в більшості країн-членів ЄС.

Окрім того, законопроект встановлює мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель та передбачає перелік об'єктів, сертифікація яких є обов'язковою. До таких об'єктів належать об'єкти будівництва (нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту), що за класом наслідків належать до об'єктів із середніми та значними наслідками відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; будівлі у державній власності з опалювальною площею понад 250 квадратних метрів, які часто відвідують громадяни та у приміщеннях яких розміщені органи державної влади чи місцевого самоврядування; а також будівлі, термомодернізація яких здійснюється за державної підтримки.

Також законопроект передбачає види будівель, які не підлягають сертифікації та не підпадають під мінімальні вимоги. До них, зокрема, належать будівлі промислового та сільськогосподарського призначення, об'єкти енергетики, транспорту, зв'язку та оборони, складські приміщення; індивідуальні житлові будинки; будівлі, призначені для богослужінь та релігійних заходів; об'єкти культурної спадщини тощо. Перелік таких об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Законопроект набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дванадцять місяців з дня набрання ним чинності. Проте, окремі положення законопроекту, зокрема, щодо обов'язкової сертифікації окремих будівель та обстеження інженерних систем, на яких здійснено заходи із забезпечення енергоефективності за державної підтримки, вводяться в дію з 1 липня 2019 року.

З метою раціонального використання природних ресурсів та налагодження більш прозорих і взаємовигідних відносин між споживачами та суб’єктами надання послуг, Верховна Рада України прийняла Проект закону «Про комерційний облік комунальних послуг», який запроваджує обов’язковий облік наданих послуг.

Таким чином, для того, щоб Фонд енергоефективності запрацював на повну силу, слід прийняти лише один законопроект – «Про житлово-комунальні послуги» (№ 1581-д), який сприятиме розвитку конкуренції на ринку комунальних послуг та дозволятиме споживачам укладати прозорі контракти на закупівлю послуг безпосередньо у постачальника послуг. Окрім того, відкритим залишається питання повної монетизації субсидій (коли споживачі отримують готівкові виплати як стимул до подальшої економії, замість «знижки» на оплату житлово-комунальних послуг).

Ці заходи спрямовані на імплементацію цілей, визначених у Національному плані дій з енергоефективності, затвердженому Кабінетом Міністрів України у 2015 році, відповідно до якого Україна прагне досягти національної індикативної мети енергозбереження в розмірі 9 відсотків (6,5 мільйонів тон нафтового еквівалента) до 2020 року.

У разі виникнення додаткових питань, звертайтесь до Олени Кучинської, радника, за адресою Olena.Kuchynska@kinstellar.com, або Мар’яни Антонович, юриста, за адресоюMariana.Antonovych@kinstellar.com. Також відвідайте наш сайт.